Опис досвіду
Епіграф досвіду :
«Любити свого учня
всяким: талановитим чи не дуже, веселим
чи сумним, спокійним чи непосидючим…Спілкуватися з ним, навчати й радіти, бо
учень - це свято, яке триває доти, поки ти є разом із
ним.»
Проблема
досвіду:
«Формування
ключових життєвих компетентностей учнів на уроках математики шляхом
впровадження інноваційних технологій навчання»
Вступ
« Хочеш зробити
світ кращим - почни зі своїх уроків»»
Формування компетентностей учнів
зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й
адекватних методів та технологій навчання. Продуктивне навчання забезпечує
засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя
для свого подальшого життя. Продуктом школи є людина, особистість, тому
підлягають реалізації такі задачі:
♦ створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
♦ задоволення
запитів та потреб школяра;
♦ засвоєння
продуктивних знань, умінь;
♦ розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
♦ виховання
для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.
Для розв'язання цих задач я керуюся такими правилами:
♦ Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви
формуєте.
♦ Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю,
пов'язаною з вивченням предмета.
♦ На виховання активності не шкодую ні часу, ні зусиль.
♦ Сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член
суспільства.
♦ Ставлю учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення
розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
♦ Допомагаю
учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної
діяльності, навчаю їх вчитися.
.
♦ Привчаю
учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходжу від механічних переказів,
дослівного відтворення.
♦ Творче
мислення розвиваю всебічними аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язую
кількома способами, частіше практикую творчі завдання.
♦ Слідкую за способом та
формою висловлювання думки учнів.
♦ У процесі навчання обов'язково враховую індивідуальні особливості
кожного учня, об'єдную в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
♦ Вивчаю і враховую життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості
розвитку.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ
ЯК ПЕДАГОГІЧНЕ ЯВИЩЕ
Реформування системи освіти в Україні набуло
нині глобального характеру. Ми є свідками і учасниками процесів, котрі
безпосередньо пов'язані з реформуванням змісту освіти - затвердження Державних
стандартів початкової освіти та базової середньої освіти. Але чи не
найяскравіший приклад оновлення ми спостерігаємо у реаліях реформування системи
оцінювання. Результатами навчання в цій системі визнаються рівень навчальних
досягнень та компетенції учнів. "Компетенції є інтегрованим результатом
навчальної діяльності учнів...". Чим обумовлена перспективність такого
результату? "Визначення навчальних досягнень учнів є особливо важливим з
огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто
дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенції". У
вітчизняній педагогічній літературі уживаються і поняття
"компетенція" ("компетенції", "групи компетенцій"),
і поняття "компетентність" ("групи компетентностей").
Тлумачний словник подає вельми схожі трактування цих загальних понять.
Компетенція
·
добра обізнаність із чим-небудь;
·
коло повноважень
якої-небудь організації, установи чи особи.
Компетентний:
·
який має достатні знання в якій-небудь галузі, який з чим-небудь;
·
добре обізнаний, тямущий; який ґрунтується на знанні,
кваліфікований;
·
який має певні повноваження, повноправний, повновладний.
Поняття
"компетенція" традиційно вживається у значенні "коло повноважень",
"компетентність" же пов'язується з обізнаністю, авторитетністю,
кваліфікованістю. Тому доцільно в педагогічному сенсі користуватися саме
терміном "компетентність".
Компетенція - це
сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок,
способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів
та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них.
Компетентність - це
володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення
до предмета діяльності. Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня
пов'язана з якісним опануванням змісту освіти.
Освітня
компетентність - це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види
діяльності. Отже, освітня компетентність – це особистісна якість, що вже
склалася.
Компетентний
спеціаліст, компетентна людина - це дуже гідна перспектива.
Які основні
складові компетентності?
Ø По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна,
різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у
досвід власної діяльності.
Ø По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації;
розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний.
Ø По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі,
конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також
методу його здобування чи використання.
Компетентність
= мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення .
Безумовно,
людина, яка уособлює в собі такі якості, буде вельми компетентним спеціалістом.
Формування ключових компетентностей на
уроках математики
Формування компетентностей учнів
зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновлення змісту освіти , а й
адекватних методів та технологій навчання . Але зміст та методика викладання
будь-якого предмета мають певні специфічні риси стосовно формування
компетентностей учнів .
Ось характеристика предметного арсеналу
щодо формування компетентностей учителями математики.
Соціальна компетентність
·
Вибір учителем завдань , які передбачають для учнів самостійний
пошук розв'язку.
·
Надання учням можливості
обрання варіанту завдання чи шляху розв'язання задач.
·
Використання самооцінки та
взаємооцінки учнів.
·
Розв язування задач різними способами та визначення раціонального
шляху розв'язування.
·
Залучення дітей до роботи в
групах. Обов'язкова умова - врахування індивідуальних можливостей школярів.
Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б різнорівневими .
·
Надання учням можливості виявлення ініціативи.
·
Практикування доручень учням ( наприклад : „ відповідальний за
наочність” , „ консультант ” тощо .
·
Планування виховних заходів
та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна
діяльність учнів .
·
Залучення дітей до
самоврядування .
Полікультурна компетентність
·
Використання інформації з історії математичних відкриттів.
·
Використання художньої літератури в процесі викладання математики.
·
Розв'язання задач історико-культурного змісту.
·
Розв'язання задач
екологічного змісту .
·
Характеристика внеску в науку вчених різних національностей. o
Наголошення на внеску в розвиток науки українських математиків.
·
Виховання учнів на прикладі
життєвого та творчого шляху видатних математиків.
Комунікативна компетентність.
·
Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.
·
Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.
·
Використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповнень
та зауважень до неї .
·
Удосконалення вмінь дітей
формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.
·
Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим
коментуванням.
·
Організація групової роботи .
·
Проведення нестандартних уроків , уроків-змагань , КВК.
·
Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам .
·
Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою
підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.
Інформаційна компетентність.
·
Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання
математики.
·
Стимулювання учнів до
використання додаткової інформації.
·
Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо використання
навчальних програм з математики.
·
Використання малюнків , таблиць , схем , як джерел інформації, та
передбачення складання схем , таблиць , планів , опорних конспектів , як
результату роботи учнів з інформацією.
·
Випуск шкільних газет , створення інформаційних сторінок у класних
куточках.
Компетентність самоосвіти і саморозвитку.
·
Написання учнями повідомлень , рефератів , самостійних творчих
робіт.
·
Використання випереджальних завдань , що передбачають активну
самостійну та самоосвітню діяльність учнів.
·
Залучення учнів до творчих виставок .
·
Консультування учнів з питань самоосвіти .
·
Організація інтелектуальних
конкурсів , ігор , предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування
учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність.
·
Використання інтенсивних
завдань з предмету , які передбачають пояснення учнями певних питань.
·
Використання навчальних
програм з метою самоосвіти учнів.
·
Залучення учнів до роботи
консультантами , що підтримує їх самоосвітній тонус.
Компетентність продуктивної творчої діяльності.
·
Забезпечення високого наукового рівня викладання математики
·
Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя .
·
Розв'язування задач та прикладів різними способами , використання
задач підвищеної складності.
·
Складання та розв'язування учнями тестів , задач , кросвордів
тощо.
·
Залучення учнів до участі в конкурсах „ Кенгуру " ,
«Мультитест» тощо.
·
Залучення учнів до участі в олімпіадах .
Особливу
увагу надаю використанню ІКТ на уроках.
ІКТ – з одного
боку, потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації,
а з іншого – це ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, її наочності
та науковості.
Під час підготовки до уроку з
використання ІКТ не потрібно забувати
про складання його плану, виходячи з поставлених цілей.
При цьому комп’ютер не
замінює вчителя, а тільки доповнює його.
Можна виділити такі
основні напрями застосування ІКТ на уроках математики:
ü Розробка
дидактичного матеріалу;
ü Використання
схем, таблиць та програмних засобів;
ü Проведення
уроків з використанням інноваційних технологій, у тому числі на інтерактивній
дошці;
ü Використання
електронних програм ;
ü Розвиток
уміння переносити отримані способи діяльності та навички на інші предмети та
життя учнів поза школою.
Використання
інформаційних технологій на уроках створює платформу для розвитку творчості як
учня, так і вчителя. Тому активне
впровадження ІКТ на уроках математики дозволяє:
·
Забезпечити фундаментальну математичну підготовку учнів;
·
Активізувати пізнавальну діяльність учнів;
·
Проводити уроки на високому емоційному рівні;
·
Забезпечити диференціацію навчання;
·
Збільшити обсяг виконаної роботи на уроці;
·
Вдосконалювати контроль знань;
·
Раціонально організовувати навчальний процес;
·
Формувати інформаційну і методичну культуру;
·
Розвивати самостійну роботу учнів;
·
Формувати інформаційну компетентність;
·
Підвищити мотивацію до вивчення математики.
Існують
різні форми застосування ІКТ на уроках математики:
§ Презентації.
§ Дослідження.
§ Віртуальні
екскурсії.
§ Проектна
діяльність.
§ Тестування.
За цілями та
задачами програмні засоби можна поділити на:
Ø Демонстраційні;
Ø Моделювальні;
Ø Навчальні;
Ø Навчально-ігрові;
Ø Інформаційно-довідкові;
Ø Програми,
призначені для контролю рівня вивчення навчального матеріалу.
Яким би не був урок з використанням ІКТ ,
він потребує великої праці вчителя. Існує багато недоліків при впровадженні ІКТ
на уроках, але переваг значно більше. Зокрема
для вчителя:
ü Професійне
зростання;
ü Підвищення
авторитету в учнівському середовищі;
ü Нові ідеї
для реалізації педагогічних цілей;
ü Простір для
творчої, експериментальної та
дослідницької роботи;
ü Пошук нових,
нетрадиційних форм і методів навчання;
ü Допомога в
оцінювання учнів.
Учням
використання ІКТ дає:
ü Мотивацію до
більш глибокого засвоєння знань з математики;
ü Навички
оволодіння комп’ютерною грамотністю;
ü Комфортні
психологічні умови під час відповіді на запитання вчителя;
ü Самоконтроль.
Використання
ІКТ на уроках математики забезпечить:
v Традиційні
уроки математики яскравістю та насиченістю;
v Індивідуалізацію
навчального процесу;
v Зростання
обсягу виконаних завдань на уроці;
v Наочність
навчання, розширення можливості візуалізації
навчального матеріалу;
v Моніторингові
відстеження процесу вивчення певної теми;
v Розвиток
творчої активності школярів;
v Використання
інформаційної бази глобальної мережі Інтернет і локальної шкільної мережі;
v Реалізацію
входження учня до реального світу дорослих.
Інформатизація істотно вплинула на процес
здобуття знань. Нові технології навчання дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити
швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезного обсягу
матеріалу. Використання інноваційних технологій навчання є лише одним із засобів , що дозволяють активізувати
пізнавальну діяльність і створити умови для підвищення ефективності уроку.
