Дистанційне навчання як воно є. Поради психолога і методиста
Більше двох тижнів навчання з використанням дистанційних технологій через пандемію коронавірусу показали: ситуація стала викликом для всіх. Що було до карантину? Вчителі викладали учням предмети, давали завдання і контролювали їхнє виконання. Основна частина освітнього процесу проходила в стінах школи. А потім їх закрили… У ЮНЕСКО вже через тиждень назвали дев’ять наслідків цього вимушеного кроку по всьому світу. А ми провели опитування серед батьків Кропивницького та попросили поділитися «враженнями».
Перше – не у всіх виявився якісний доступ до цифрових ресурсів, що нелегко було виправляти в авральному порядку під час карантину.
Частина скаржилася на те, що домашня обстановка сама по собі не сприяє освітньому процесу, заважає концентрації на навчанні. Адже поруч холодильник, домашні улюбленці, ліжко, іграшки і серед усього цього дитина, якій хочеться гратися в стрілялки-броділки, базікати з друзями в мережах, дивитися на youtube блогерські сюжети. Бо школа на підсвідомості – це робота, а дім – відпочинок. Те, що не потрібно нікуди йти, розслабляє. Перебороти лінь дітям дуже важко.
Інші б’ють на сполох, бо сидіння за компьютером цілими днями та перенавантаження вже позначаються як на фізичному, так і психічному здоров’ї дітей.
«Дитина не розгинається. Прокинулась – і за уроки до темної ночі. Раніше ходила в музичну школу, витрачала купу часу на дорогу, робила уроки, і ще було трохи часу відпочити. А зараз лише уроки, уроки й уроки. Живемо в приватному будинку, на вулицю не виходимо, щоб не втрачати час на дурниці. Вийдемо з карантину сліпими від комп’ютера і будемо до літа відновлювати усім нервову систему», – поділилася своєю думкою мати дівчини-семикласниці.
«У школі на кожен урок йшло 45 хвилин. Зрозуміли – не зрозуміли, розбіглися по інших уроках. А вдома доводиться розбирати кожен предмет по кілька годин! Навіть на малювання йде по 1-1,5 години! В голові у дитини каша», – розповіла ще одна матуся.
«Раптово знизилися оцінки. У хлопчика підвищена неуважність, апатія, невміння або небажання стежити за розкладом занять», – написала третя.
Батьки, які попри карантин їздять на роботу, скаржилися, що розриваються на частини, бо і роботі треба час приділити, і домашнім справам, і дитині, яка сама не завжди може опановувати матеріал. Тож вимушені були з деяких предметів найняти репетиторів.
Прокоментувати ситуацію і дати кілька порад ми попросили дитячого і підліткового психолога, нейропсихолога, письменницю, блогерку та керівницю психологічної майстерні «Інсайт» Інгу Кузнєцову.
– Глобальна мета карантину – вижити. Тому все повинно бути направлено саме на здоров’я, і цьому не повинно перешкоджати навчання. Це треба донести до дітей і дорослих. Кожна сім’я виділяє на навчання стільки часу, скільки може. Ресурси у школярів різні. В одних достатні навички самоорганізації, вони увійшли у карантин з тим, що можуть навчатися без контролю ззовні. Іншим потрібно, щоб батьки були залучені до процесу виконання завдань. Отже, навчання не матиме такої якості, як у школі. Це потрібно прийняти як даність.
За самоорганізацію у людини відповідають лобові частки мозку. Фронтальна кора сучасних дітей розвинута набагато гірше, ніж, скажімо, в нашого покоління. Ми приходили зі школи, готували домашнє завдання, виконували доручення батьків – були самостійнішими. У сучасних дітей через гаджети, через інформаційну перенасиченість, через загальні еволюційні процеси процес самоорганізації запізнюється.
Що робити батькам в ситуації з дистанційним навчанням? Прийняти той рівень самоорганізації, на якому знаходиться їхня дитина, і те, скільки вона потребує від батьків залученості у процес навчання. Визначити, чи є в них власний ресурс, аби допомогти «прокачати» дитину, або вони приймають її рівень та визнають, що в них немає часу займатись з дитиною, і все буде як буде.
Психолог виділяє чотири рівні організованості дитини. Коли школяр сидить над уроками лише разом з батьками, а без них нічого не робить, – це перший. Другий – дитина в змозі самостійно зробити частину або все завдання, але потребує включення батьків у процес -їй важливо показати батькам зроблене. На третьому рівні учень складає план, що за чим робитиме, і виконує все домашнє завдання. На четвертому дитина не тільки робить завдання, а ще й вивчає додатковий матеріал. Але це більше виняток з правил.
– Як вчилися наші діти? Вони звикли дізнаватись нове з того, на чому тримає їхню увагу вчитель. Звикли, що протягом 45 хвилин їхньою увагою керують. З року в рік вчителі так робити. А тепер учні опинилися в ситуації, що їм треба самим сісти, відкрити книгу, не маючи при цьому ніякого стимулювання.
Ще одне. Дитина звикла зранку вставати, збиратися до школи, йшла-їхала. Це активувало в організмі деякі гормони стресу – розгальмовувало й активувало мозок. Тепер потрібно знайти домашній варіант цієї активації. Зробити ранкову зарядку, вийти на балкон, облитися прохолодною водою, переодягнутися.
Інга Кузнєцова наголошує, що важливо обговорювати з дитиною, чи потрібна їй допомога, яка і кого саме з батьків. А потім – що вдалося, що ні і чому саме.
– Ще один важливий момент – визначити кордони. Нинішній час відрізняється великим дитиноцентризмом, коли батьки занадто підлаштовуються під своїх чад. В результаті виховують інфантильних людей. Карантин якраз підходить для визначення часових кордонів, в яких батьки займаються своєю роботою, а дитина – своєю. І лише потім їй приділять необхідну увагу. Це, до речі, допоможе знайти оптимальний рівень контролю, в результаті чого дитина одночасно і відчуває підтримку батьків, і стає більш самостійною.
Психолог акцентує увагу на необхідності структурувати день. Докарантинне життя дітей було чітко розписане. Погодинний розклад або орієнтовний план того, що потрібно зробити певного дня, потрібен і на карантині. Звісно, з включенням дитини до сімейних справ. Крім того, варто заохочувати дітей на нові активності, наприклад онлайн-курси чи тренінги. Краще це вийде, якщо діти бачитимуть приклад батьків.
За порадами ми також звернулися до керівниці регіонального управління служби якості освіти Юлії Синчук.
– Дистанційна форма освіти стала викликом для всіх учасників освітнього процесу – вчителів, дітей і батьків. Усі виявилися морально і психологічно не готовими тривалий час працювати в такому форматі. Але карантин може стати найкращим часом для формування у дітей низки життєвих компетенцій, в тому числі самоорганізації.
А для батьків, на думку методиста, карантин – момент, так би мовити, наочно побачити недоліки виховання нащадків. І в той же час класна можливість проводити з ними більше часу та допомагати.
– Перше, що можуть і повинні зробити батьки, якщо хочуть бачити позитивні результати,— допомогти дітям організувати свій робочий час. Тобто скласти режим дня і покроково його виконувати. На новий рівень повинні вийти довіра до дитини, з одного боку, і контроль батьків, з іншого. Особливо в частині строків виконання завдань.
Лілія Синчук зазначає, що на дистанційному навчанні ще більше зросла роль взаємодії між учнями, вчителями та батьками, бо від рівня успіху комунікацій залежить, чи досягнуть усі учасники освітнього процесу очікуваних ними результатів.
– Навчання з використанням дистанційних технологій – так, виклик. Але давайте в цьому бачити позитив. Адже саме зараз, під час карантину, ми можемо допомогти своїм дітям в двох основних напрямках – самоорганізації та знаходженні мотивацій для навчання.
На допомогу учням та вчителям з понеділка в Україні стартував проект «Всеукраїнська школа онлайн» – уроки з 11 предметів, які за розкладом транслюватимуться українськими телеканалами і YouTube-каналом Міністерства освіти і науки. Уроки проходитимуть щодня, з понеділка по п’ятницю, до кінця карантину, починатимуться о 10:00.
За класами закріплені телеканали:
– 5 клас – «Плюс-Плюс» і «112 Україна»;
– 6 клас – ZOOM і NewsOne;
– 7 клас – ZIK;
– 8 клас – «Індиго» та УНІАН;
– 9 клас – «Рада» і «UA: Культура»;
– 10 клас – «UA: Перший»;
– 11 клас – М1.
Крім того, для кропивницьких учнів 1-11 класів на платформі Padlet сайту Центру методичної та соціально-психологічної служби міського управління освіти є уроки на наступні два тижні, розроблені місцевими вчителями.
Вже зараз батьки та учні можуть дати оцінку навчанню з елементами дистанційної освіти та висловити свої зауваження і побажання за посиланням.
Жартівлива математика
Прийшов зі школи наш Данило,
Лежав без ніг і голови
Біля дошки він стояв
Скільки буде , коли ми цілий пиріг поділимо на дві частини
Задачі на кмітливість
2. На галявинi гралися зайцi. Всього
у них 18 вух. 4 зайцi сховалися. Скiльки зайцiв залишилося. Скiльки в них
ніг? (5 зайців. У зайців лапи, а не ноги).
3. У сiтцi 5 груш. Як їх подiлити
мiж 5 дiвчатками, але так, щоб одна груша залишилася в сiтцi? (Однiй дiвчинцi
дати грушу з сiткою).
4. Юрко зiбрав 6
кг паперу, а Тарас у 2 рази бiльше. Скiльки ж паперу зiбрав Степан?
5. Якщо Марина старша на 2 роки вiд
Вiри, а Вiра на 3 роки старша від Олi, то хто старший Марина чи Оля? (Марина).
6. Тимко сказав: «У мене 10 марок, а
в тебе, Сашко, скільки?» Сашко відповiв: «У мене стільки марок, скiльки i в
тебе, та ще половина всiх моїх марок». Скiльки марок у Сашка? (15).
7. Онук запитав дідуся: «Скiльки
тобi рокiв?». Дідусь відповiв: «Якщо проживу ще половину того, що прожив, та ще
1 рік, то менi буде 100 рокiв». Скiльки рокiв дідусевi? (49).
Логічні задачі
2.
У тварини
двi ноги, двi лiвi ноги, двi ноги попереду, двi позаду. Скiльки нiг у тварини? (4).
4. Марiйка має двi ляльки, три
яблука, одну шоколадку, два апельсини, п’ять персиків i один велосипед. Скiльки
фруктiв має Марiйка? (10).
6. Стоїть у полi дуб. На дубi — три
гiлки, на кожнiй гiлцi — по три яблука. Скiльки всього яблук? (На дубi
яблука не ростуть).
7. Кухар насипав рис порiвну у 2
склянки. Потiм вiн з однiєї склянки пересипав рис у каструлю. Де рису бiльше: у
каструлi чи у склянцi?(Порівну).
8. Скiльки кінцiв у палки? (2). У
2 палок? (4). У двох з половиною? (6).
9. Що буде з козою, коли їй мине 7 років? (Буде
8).
10. На складi 5 цистерн з пальним,
по 6 т у кожній. З двох цистерн пальне вилили. Скiльки цистерн залишилося на
складі? (5).
11. Летiла зграя гусей: одна гуска
попереду, а двi позаду; одна позаду i двi попереду, одна гуска між двома i три
в ряд. Скiльки було всъого гусей? (3).
Цікаві задачi
1.
Летiло п’ять
голубiв. Трьох мисливець убив. Скiльки зосталося? (Три, бо двоє
полетіло).
2.
Чи може їти
дощ два днi підряд. (Нi, бо мiж ними буде нiч)
3.
Скiльки
було: бабуся, двi дочки, двi матерi та онука. (3).
4. Вчили доньку рахувать:
«Скiльки буде п’ять i п’ять?»
5. Три коти у холодочку
6 У нами два сини, у кожного є
сестра. Скiльки дітей у мами? (3).
7. Одне яйце варятъ 4хв. Скiльки
потрiбно часу, щоб зварити 5 яєць? (4хв.).
8. Яке камiння в морi? (Мокре).
9. Без чого не можна жити? (Без
iмені).
11. Для олiвця — це пенал. А що це
для автомобіля? (Гараж).
Більше двох тижнів навчання з використанням дистанційних технологій через пандемію коронавірусу показали: ситуація стала викликом для всіх. Що було до карантину? Вчителі викладали учням предмети, давали завдання і контролювали їхнє виконання. Основна частина освітнього процесу проходила в стінах школи. А потім їх закрили… У ЮНЕСКО вже через тиждень назвали дев’ять наслідків цього вимушеного кроку по всьому світу. А ми провели опитування серед батьків Кропивницького та попросили поділитися «враженнями».
Перше – не у всіх виявився якісний доступ до цифрових ресурсів, що нелегко було виправляти в авральному порядку під час карантину.
Частина скаржилася на те, що домашня обстановка сама по собі не сприяє освітньому процесу, заважає концентрації на навчанні. Адже поруч холодильник, домашні улюбленці, ліжко, іграшки і серед усього цього дитина, якій хочеться гратися в стрілялки-броділки, базікати з друзями в мережах, дивитися на youtube блогерські сюжети. Бо школа на підсвідомості – це робота, а дім – відпочинок. Те, що не потрібно нікуди йти, розслабляє. Перебороти лінь дітям дуже важко.
Інші б’ють на сполох, бо сидіння за компьютером цілими днями та перенавантаження вже позначаються як на фізичному, так і психічному здоров’ї дітей.
«Дитина не розгинається. Прокинулась – і за уроки до темної ночі. Раніше ходила в музичну школу, витрачала купу часу на дорогу, робила уроки, і ще було трохи часу відпочити. А зараз лише уроки, уроки й уроки. Живемо в приватному будинку, на вулицю не виходимо, щоб не втрачати час на дурниці. Вийдемо з карантину сліпими від комп’ютера і будемо до літа відновлювати усім нервову систему», – поділилася своєю думкою мати дівчини-семикласниці.
«У школі на кожен урок йшло 45 хвилин. Зрозуміли – не зрозуміли, розбіглися по інших уроках. А вдома доводиться розбирати кожен предмет по кілька годин! Навіть на малювання йде по 1-1,5 години! В голові у дитини каша», – розповіла ще одна матуся.
«Раптово знизилися оцінки. У хлопчика підвищена неуважність, апатія, невміння або небажання стежити за розкладом занять», – написала третя.
Батьки, які попри карантин їздять на роботу, скаржилися, що розриваються на частини, бо і роботі треба час приділити, і домашнім справам, і дитині, яка сама не завжди може опановувати матеріал. Тож вимушені були з деяких предметів найняти репетиторів.
Прокоментувати ситуацію і дати кілька порад ми попросили дитячого і підліткового психолога, нейропсихолога, письменницю, блогерку та керівницю психологічної майстерні «Інсайт» Інгу Кузнєцову.
– Глобальна мета карантину – вижити. Тому все повинно бути направлено саме на здоров’я, і цьому не повинно перешкоджати навчання. Це треба донести до дітей і дорослих. Кожна сім’я виділяє на навчання стільки часу, скільки може. Ресурси у школярів різні. В одних достатні навички самоорганізації, вони увійшли у карантин з тим, що можуть навчатися без контролю ззовні. Іншим потрібно, щоб батьки були залучені до процесу виконання завдань. Отже, навчання не матиме такої якості, як у школі. Це потрібно прийняти як даність.
За самоорганізацію у людини відповідають лобові частки мозку. Фронтальна кора сучасних дітей розвинута набагато гірше, ніж, скажімо, в нашого покоління. Ми приходили зі школи, готували домашнє завдання, виконували доручення батьків – були самостійнішими. У сучасних дітей через гаджети, через інформаційну перенасиченість, через загальні еволюційні процеси процес самоорганізації запізнюється.
Що робити батькам в ситуації з дистанційним навчанням? Прийняти той рівень самоорганізації, на якому знаходиться їхня дитина, і те, скільки вона потребує від батьків залученості у процес навчання. Визначити, чи є в них власний ресурс, аби допомогти «прокачати» дитину, або вони приймають її рівень та визнають, що в них немає часу займатись з дитиною, і все буде як буде.
Психолог виділяє чотири рівні організованості дитини. Коли школяр сидить над уроками лише разом з батьками, а без них нічого не робить, – це перший. Другий – дитина в змозі самостійно зробити частину або все завдання, але потребує включення батьків у процес -їй важливо показати батькам зроблене. На третьому рівні учень складає план, що за чим робитиме, і виконує все домашнє завдання. На четвертому дитина не тільки робить завдання, а ще й вивчає додатковий матеріал. Але це більше виняток з правил.
– Як вчилися наші діти? Вони звикли дізнаватись нове з того, на чому тримає їхню увагу вчитель. Звикли, що протягом 45 хвилин їхньою увагою керують. З року в рік вчителі так робити. А тепер учні опинилися в ситуації, що їм треба самим сісти, відкрити книгу, не маючи при цьому ніякого стимулювання.
Ще одне. Дитина звикла зранку вставати, збиратися до школи, йшла-їхала. Це активувало в організмі деякі гормони стресу – розгальмовувало й активувало мозок. Тепер потрібно знайти домашній варіант цієї активації. Зробити ранкову зарядку, вийти на балкон, облитися прохолодною водою, переодягнутися.
Інга Кузнєцова наголошує, що важливо обговорювати з дитиною, чи потрібна їй допомога, яка і кого саме з батьків. А потім – що вдалося, що ні і чому саме.
– Ще один важливий момент – визначити кордони. Нинішній час відрізняється великим дитиноцентризмом, коли батьки занадто підлаштовуються під своїх чад. В результаті виховують інфантильних людей. Карантин якраз підходить для визначення часових кордонів, в яких батьки займаються своєю роботою, а дитина – своєю. І лише потім їй приділять необхідну увагу. Це, до речі, допоможе знайти оптимальний рівень контролю, в результаті чого дитина одночасно і відчуває підтримку батьків, і стає більш самостійною.
Психолог акцентує увагу на необхідності структурувати день. Докарантинне життя дітей було чітко розписане. Погодинний розклад або орієнтовний план того, що потрібно зробити певного дня, потрібен і на карантині. Звісно, з включенням дитини до сімейних справ. Крім того, варто заохочувати дітей на нові активності, наприклад онлайн-курси чи тренінги. Краще це вийде, якщо діти бачитимуть приклад батьків.
За порадами ми також звернулися до керівниці регіонального управління служби якості освіти Юлії Синчук.
– Дистанційна форма освіти стала викликом для всіх учасників освітнього процесу – вчителів, дітей і батьків. Усі виявилися морально і психологічно не готовими тривалий час працювати в такому форматі. Але карантин може стати найкращим часом для формування у дітей низки життєвих компетенцій, в тому числі самоорганізації.
А для батьків, на думку методиста, карантин – момент, так би мовити, наочно побачити недоліки виховання нащадків. І в той же час класна можливість проводити з ними більше часу та допомагати.
– Перше, що можуть і повинні зробити батьки, якщо хочуть бачити позитивні результати,— допомогти дітям організувати свій робочий час. Тобто скласти режим дня і покроково його виконувати. На новий рівень повинні вийти довіра до дитини, з одного боку, і контроль батьків, з іншого. Особливо в частині строків виконання завдань.
Лілія Синчук зазначає, що на дистанційному навчанні ще більше зросла роль взаємодії між учнями, вчителями та батьками, бо від рівня успіху комунікацій залежить, чи досягнуть усі учасники освітнього процесу очікуваних ними результатів.
– Навчання з використанням дистанційних технологій – так, виклик. Але давайте в цьому бачити позитив. Адже саме зараз, під час карантину, ми можемо допомогти своїм дітям в двох основних напрямках – самоорганізації та знаходженні мотивацій для навчання.
На допомогу учням та вчителям з понеділка в Україні стартував проект «Всеукраїнська школа онлайн» – уроки з 11 предметів, які за розкладом транслюватимуться українськими телеканалами і YouTube-каналом Міністерства освіти і науки. Уроки проходитимуть щодня, з понеділка по п’ятницю, до кінця карантину, починатимуться о 10:00.
За класами закріплені телеканали:
– 5 клас – «Плюс-Плюс» і «112 Україна»;
– 6 клас – ZOOM і NewsOne;
– 7 клас – ZIK;
– 8 клас – «Індиго» та УНІАН;
– 9 клас – «Рада» і «UA: Культура»;
– 10 клас – «UA: Перший»;
– 11 клас – М1.
Крім того, для кропивницьких учнів 1-11 класів на платформі Padlet сайту Центру методичної та соціально-психологічної служби міського управління освіти є уроки на наступні два тижні, розроблені місцевими вчителями.
Вже зараз батьки та учні можуть дати оцінку навчанню з елементами дистанційної освіти та висловити свої зауваження і побажання за посиланням.
Задачі на кмітливість
1. Василько написав на папiрці число
89 i сказав Сергійку: «Не виконуючи нiяких записiв, зменш число на 21» .
Сергiйко вiдразу розв’язав задачу. Як він це зробив? (Перевернув
папiрець).
2. На галявинi гралися зайцi. Всього
у них 18 вух. 4 зайцi сховалися. Скiльки зайцiв залишилося. Скiльки в них
ніг? (5 зайців. У зайців лапи, а не ноги).
3. У сiтцi 5 груш. Як їх подiлити
мiж 5 дiвчатками, але так, щоб одна груша залишилася в сiтцi? (Однiй дiвчинцi
дати грушу з сiткою).
4. Юрко зiбрав 6
кг паперу, а Тарас у 2 рази бiльше. Скiльки ж паперу зiбрав Степан?
5. Якщо Марина старша на 2 роки вiд
Вiри, а Вiра на 3 роки старша від Олi, то хто старший Марина чи Оля? (Марина).
6. Тимко сказав: «У мене 10 марок, а
в тебе, Сашко, скільки?» Сашко відповiв: «У мене стільки марок, скiльки i в
тебе, та ще половина всiх моїх марок». Скiльки марок у Сашка? (15).
7. Онук запитав дідуся: «Скiльки
тобi рокiв?». Дідусь відповiв: «Якщо проживу ще половину того, що прожив, та ще
1 рік, то менi буде 100 рокiв». Скiльки рокiв дідусевi? (49).
Логічні задачі
1.
«Мiй хвiст,
— сказав кiт, — має 12 см i ще половину мого хвоста. Яка довжина
хвоста цього кота? (18 см).
2.
У тварини
двi ноги, двi лiвi ноги, двi ноги попереду, двi позаду. Скiльки нiг у тварини? (4).
3.
Моя мама
народилася у недiлю, а тато — на 55 днiв пiзніше. У який день тижня народився
тато? (7х 8=56 (неділя), 55— субота)
4. Марiйка має двi ляльки, три
яблука, одну шоколадку, два апельсини, п’ять персиків i один велосипед. Скiльки
фруктiв має Марiйка? (10).
5. Ти заходиш до кiмнати, у якiй є
свічка i гасова лампа. IЦо ти запалиш спочатку? (Сiрник).
6. Стоїть у полi дуб. На дубi — три
гiлки, на кожнiй гiлцi — по три яблука. Скiльки всього яблук? (На дубi
яблука не ростуть).
7. Кухар насипав рис порiвну у 2
склянки. Потiм вiн з однiєї склянки пересипав рис у каструлю. Де рису бiльше: у
каструлi чи у склянцi?(Порівну).
8. Скiльки кінцiв у палки? (2). У
2 палок? (4). У двох з половиною? (6).
9. Що буде з козою, коли їй мине 7 років? (Буде
8).
10. На складi 5 цистерн з пальним,
по 6 т у кожній. З двох цистерн пальне вилили. Скiльки цистерн залишилося на
складі? (5).
11. Летiла зграя гусей: одна гуска
попереду, а двi позаду; одна позаду i двi попереду, одна гуска між двома i три
в ряд. Скiльки було всъого гусей? (3).
Цікаві задачi
1.
Летiло п’ять
голубiв. Трьох мисливець убив. Скiльки зосталося? (Три, бо двоє
полетіло).
2.
Чи може їти
дощ два днi підряд. (Нi, бо мiж ними буде нiч)
3.
Скiльки
було: бабуся, двi дочки, двi матерi та онука. (3).
4. Вчили доньку рахувать:
«Скiльки буде п’ять i п’ять?»
Посмiхнулась хитро доня.
І сказала: «Двi долонi».
А скiльки буде? (10).
5. Три коти у холодочку
Сiрих мишок їли.
Проти кожного кота
Два коти сидiли.
Це задача, а не сміх,
Полiчiть усiх котів. (3).
6 У нами два сини, у кожного є
сестра. Скiльки дітей у мами? (3).
7. Одне яйце варятъ 4хв. Скiльки
потрiбно часу, щоб зварити 5 яєць? (4хв.).
8. Яке камiння в морi? (Мокре).
9. Без чого не можна жити? (Без
iмені).
\
10. Двоє людей домовилися сiсти в 5
вагон потягу. Але один сiв у 5 вагон з кiнця, а другий — у 5 вагон з початку.
Скiльки має бути вагонів у потязi, щоб вони зустрiлися? (9).
11. Для олiвця — це пенал. А що це
для автомобіля? (Гараж).
Немає коментарів:
Дописати коментар